Комунікативний підхід до вивчення
іноземних мов є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативного
підходу означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь
відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності,
а процес навчання іноземної мови будується адекватно реальному процесу
мовленнєвого спілкування.
Про навчальні можливості гри відомо дуже давно. Багато
видатних педагогів звертали увагу на ефективність використання гри в процесі
навчання. У грі повною мірою виявляються здібності людини, дитини особливо.
Досягти високого рівня комунікативної компетенції в
іноземній мові, не знаходячись серед її носіїв, - справа дуже важка. Тому
важливим завданням учителя є створення на уроці іноземної мови реальних і
уявних ситуацій спілкування, використовуючи для цього різні прийоми роботи.
Одним із таких прийомів є рольова гра.
Рольова гра – простий і природній спосіб пізнання людиною
навколишньої дійсності, найбільш доступних шлях до оволодіння знаннями, уміннями,
навичками.
Рольова гра мотивує розумову діяльність, оскільки учні
опиняються в ситуації, коли актуалізується необхідність щось сказати,
попросити, дізнатися, довести, чимось поділитися зі співрозмовником. Відомо, що
рольова гра являє собою умовне відтворення її учасниками реальної практичної
діяльності людей, створює умови реального спілкування. Ефективність навчання
тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищення інтересу до
предмета.
Практично весь навчальний час у рольовій грі відведено на
розмовну практику, при цьому не тільки той, що слухає, хто розмовляє, але й
той, хто слухає, максимально активний, так як він повинен зрозуміти й
запам`ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією і правильно
відреагувати на репліку.
1. Обґрунтування доцільності
використання рольових ігор на уроках іноземної мови в середніх навчальних
закладах
У людській практиці рольова гра виконує
такі функції
- розважальну (це основна функція гри -
розважити, надихнути, викликати інтерес);
- комунікативну: освоєння діалектики
спілкування;
- самореалізації у грі;
- терапевтична: подолання різних
труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності;
- діагностичну: виявлення відхилень від
нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;
- функцію корекції: внесення позитивних
змін у структуру особистісних показників;
- міжнаціональної комунікації:
засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;
- соціалізації: включення в систему
суспільних відносин, засвоєння норм.
рольові ігри мають чотири головні риси:
1. Вільна розвиваюча діяльність, що
починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу
діяльності (процедурне задоволення).
2. Творчий, значною мірою
імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності («поле творчості»).
3. Емоційна піднесеність діяльності,
емоційна напруга.
4. Наявність прямих чи непрямих правил,
що відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.
У структуру рольової гри як діяльності органічно входить з'ясування мети,
планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість
цілком реалізує себе як суб'єкт.
У структуру гри як процесу входять
а) ролі, узяті на себе граючими;
б) ігрові дії як засіб реалізації цих
ролей;
в) ігрове вживання предметів, тобто
заміщення реальних речей ігровими, умовними;
г) реальні відносини між граючими;
д) сюжет (зміст) - область дійсності,
умовно відтворена в грі.
Значення рольової гри неможливо
вичерпати й оцінити розважальними можливостями. У тім і складається її феномен,
що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у
творчість, у модель людських відносин і проявів у праці.
Сюжетно–рольові ігри створюються самими
дітьми.
Вони розрізняються:
Ø по змісту (відображення побуту, праця
дорослих, громадське
життя);
Ø по організації, кількості учасників
(індивідуальні, групові,
колективні);
Ø по виду (ігри, сюжет яких придумують
самі діти,
ігри-драматизації – розігрування казок
і оповідань)
Відповідно, при оволодінні іноземною
мовою як засобом спілкування необхідно відтворити умови, подібні до умов, що
існують при оволодінні рідною мовою.
Психологами встановлено, що в рольовій
грі насамперед розвивається уява, увага й образне мислення дітей. Крім того,
розвиток уяви є дуже важливим сам по собі, адже без нього неможлива навіть
найпростіша людська діяльність
Великий вплив здійснює рольова гра на
розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі
взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід
взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії і наміри, координувати їх з іншими
дітьми
частина з них відноситься до рольових
ігор різко негативно. На їхню думку, розучування ролей приводить до
"примітивізації” мовлення учнів, збільшенню кількості помилок, збільшенню
дисциплінарних проблем.
Дійсно, з подібними ускладненнями
приходиться зіштовхуватися при проведенні ігор, але недоліки цього прийому з
лишком заповнюються його перевагами, оскільки крім того, що рольова гра є одним
із найефективніших методів вивчення іноземної мови, вона також допомагає
спілкуванню, сприяє одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку
комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій,
таких рис як спостережливість дисциплінованість та уважність, а також рольові
ігри мають велику методичну цінність, вони цікаві як учням такі вчителю.
2. Вікові особливості учнів, які
необхідно враховувати при організації рольових ігор
Розглядаючи питання про використання
рольових ігор на уроках іноземної мови, необхідно зазначити те, що потрібно,
безперечно, враховувати вікові особливості учнів, їх вікові характеристики.
Таким чином, якщо ми досліджуємо
питання про використання рольових ігор в старших класах, то, відповідно
потрібно пам'ятати про те, що старшокласник поєднує у собі риси підлітка та
ознаки юнацького віку. А оскільки в учнів старших класів особливо проявляється
прагнення до самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності з
дорослими, до можливості відстоювати свої погляди та переконання, то саме
комунікативна спрямованість навчання іноземної мови і створення сприятливого
клімату для спілкування є тими факторами, які мають найбільшу значущість. У
зв'язку з цим дуже важливо відбирати темами рольових ігор такий матеріал, який
носить проблемний характер, стимулює обмін думками, спонукає до роздумів.
Слід відмітити, що в старших класах
учителеві доводиться прикладати значних зусиль для підтримання мотивації та
інтересу учнів, тому що у багатьох підлітків відсутні широкі пізнавальні
інтереси та зацікавленість у розширенні своїх знань. На цьому етапі необхідно
обирати такі прийоми навчання, які активізують ініціативу учнів, спонукають
учнів до спілкування, бо спілкування з однолітками - невід'ємна частина життя
підлітка. Групова діяльність впливає на особистість підлітка, і рольова гра
надає широкі можливості для активізації навчального процесу. Ефективність
навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу
до предмета, адже рольова гра являє собою відтворення її учасниками реальної
практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.
За допомогою рольової гри вчитель може
розвивати усі види мовленнєвої діяльності учнів, і перш за всі усне мовлення,
яке є провідним видом мовленнєвої діяльності на середньому ступені навчання.
Рольова гра сприяє тому, що мовлення учнів стає змістовнішим, складнішим за
структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.
3. Характеристика рольової гри як
ефективного прийому навчання іноземним мовам
3.1. Навчальні
і виховні можливості рольової гри
рольова гра володіє великими
навчальними можливостями:
Ø Рольову гру можна розцінювати як саму
точну модель спілкування. Вона наслідує дійсність в її найістотніших рисах. У
рольовій грі, як і в житті, мовна і немовна поведінка партнерів переплітається
найтіснішим чином.
Наприклад, розігрується ситуація
"Ранок школяра”. Мати входить у кімнату, ласкаво говорячи до сплячого:
"Уставай синочку, уже сьома година, пора...” Дійсність – кімната, у якій
спить хлопчик і в котру входить мати; час і місце дії складають фон, на якому
відбувається мовленнєвий вчинок (звертання до сина), тобто здійснюється функція
мови як засобу спілкування.
Ø Рольова гра має великі можливості
спонукального плану. Спілкування, як відомо, немислимо без мотиву. Однак у
навчальних умовах не просто викликати мотив до висловлення. Труднощі полягають
у тому, що вчитель повинен змалювати ситуацію таким чином, щоб виникла
атмосфера, що викликає в учнів внутрішню потребу у вираженні думок. Але в
умовах іншомовного спілкування важливо, щоб учні змогли виразити те, що їм
хочеться сказати. На уроках переважають висловлення, викликані до життя
директивно: "Розкажи про свого друга”, "Розкажи про свою родину”,
тому що вчителю хочеться перевірити, як учні вміють комбінувати відповідний
мовний матеріал. Мотив же, яким керуються при цьому учні, лежить за межами
мови: їм важливо відповісти вчителю. Становище змінюється, якщо учні залучені
до рольової гри.
Ø Рольова гра придатна для кожного виду
роботи з мовою: у ході рольової гри використовуються різноманітні граматичні
структури, інтонаційні моделі, значний обсяг лексичного матеріалу. Велика роль
приділяється непідготовленій мови учнів. У цьому плані рольова гра може
перевершити можливості будь-якої іншої парної і групової діяльності. Рольова
гра тренує учнів говорити в будь-якій ситуації на будь-яку тему.
Рольова гра припускає посилення
особистісної причетності до усього, що відбувається. Учень входить у ситуацію,
хоча і не через своє "Я”, але через "Я” відповідної ролі. Коли учні
приймають роль, то вони грають її у визначеній ситуації. Група учнів, що грає
роль у класі, уподібнюється групі дітей, що грають у школу, лікарню, і т.д.
Вони несвідомо створюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують своїми
знаннями, розвиваючи свої здібності взаємодіяти з іншими людьми. У цій ситуації
немає глядачів. І відповідно до цього учні зміцнюють свою впевненість у собі.
Ø Рольова гра сприяє розширенню
асоціативної бази при засвоєнні мовного матеріалу.
Ø Рольова гра сприяє формуванню
навчального співробітництва і партнерства, адже виконання етюду припускає
охоплення групи учнів ( рольова гра будується не тільки на основі діалогу, але
і полілогу ), що повинні злагоджено взаємодіяти. При розподілі ролей варто
враховувати як мовні, так і "акторські” можливості учнів, доручаючи одним
більш вербальні, іншим – пантомімні ролі, третіх же призначаючи на ролі
"суфлерів”, даючи їм право підказувати на основі тексту. Практично весь
навчальний час у рольовій грі відведено на мовленнєву практику, при цьому не
тільки учень, що говорить, але і слухаючий максимально активний, тому що він
повинний зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її із
ситуацією, визначити наскільки вона релевантна ситуації і задачі спілкування, і
правильно відреагувати на репліку. Ігри позитивно впливають на формування
пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної
мови. Учні активно працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх
товаришів; учитель лише керує навчальною діяльністю.
Ø Рольова гра приємна для учнів. Як
тільки вони починають розуміти, що саме від них потрібно, вони з задоволенням
дають волю своїй уяві. А оскільки це заняття їм подобається, навчальний
матеріал засвоюється набагато ефективніше.
У ході рольової гри учні знайомляться з
технологією театру, хоча й в елементарній формі. Учитель повинний заохочувати
усяку вигадку, тому що в навчальних умовах можливості в цьому відношенні
обмежені. Саме ж перевтілення сприяє розумінню інших людей.
Якщо ж педагог вважає своєю задачею не
тільки навчання своїх учнів іноземній мові, але і їхнє виховання, то рольова
гра - це саме той прийом, за допомогою якого можна скласти об'єктивну думку про
загальну обстановку в групі. Вчитель відмовляється від своєї традиційної ролі контролера
і керівника, і атмосфера в групі залежить у більшій мері від самих учнів.
При роботі з підлітками, що володіють
іноземною мовою на належному рівні, але не мають достатнього досвіду саме в
цьому виді роботи, можна використовувати наступний прийом: час від часу
переривати хід гри і пропонувати учасникам наступні питання:
Який я в цій грі? Чи часто я помиляюся?
Що мені хотілося б змінити у власному поводженні? і т.д.
Відповіді фіксуються учнями на папері й
обговорюються після закінчення гри. Подібний вид роботи дозволяє учасникам гри
об'єктивно глянути на себе з боку й у ході наступних ігор домогтися кращих
результатів.
Істотною перевагою рольової гри перед
іншими формами навчання є стовідсоткова зайнятість учнів, а також концентрація
уваги учасників протягом усієї гри.
Таким чином, рольова гра має великі
можливості в практичному, освітньому і виховному відношеннях.
3.2. Вимоги
до рольових ігор на уроці
Рольова гра повинна відповідати таким
вимогам
· Гра повинна стимулювати мотивацію
навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарне виконати завдання, її
варто проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.
· Рольову гру потрібно добре
підготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.
· Рольова гра повинна бути прийнята
всією групою.
· Вона неодмінно проводиться в
доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення,
радості.
· Гра організовується таким чином, щоб
учні могли в активно спілкуватися, з максимальною ефективністю використовуючи
мовний матеріал, що відпрацьовується.
Учитель неодмінно повинен вірити у
ефективність рольової гри. Роль вчителя в процесі підготовки і проведення гри
постійно змінюється. Якщо на початковій стадії роботи вчитель активно контролює
діяльність учнів, то поступово він стає лише спостерігачем.
Ігри, що відпрацьовуються, заучуються і
програються для інших учнів, не є рольовими іграми. Це - драматичні
представлення. Рольова гра стосується процесу гри, а не готового продукту. Це
повинно бути з'ясоване із самого початку, оскільки багато учнів дуже соромливі
і вони бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. І крім того, вони
часто переконані у тому, що вони не мають таланту гри. У рольовій грі вони не
беруть участь у спектаклі, там немає публіки. Навіть учитель повинний відійти
на задній план, оскільки його присутність може перешкоджати - своєю готовністю
"накинутися” на учня щоразу, коли допускаються помилки. Навчання найбільш
ефективне в атмосфері, вільної від напруги. Рольова гра може бути показана
іншим учням чи записана на плівку, але це не обов'язково.
3.4 Структура рольової гри
Структуру рольової гри складають такі
компоненти
· ролі;
· ситуація;
· рольові дії.
Перший компонент - ролі.
Ролі, що виконують учні на уроці,
можуть бути соціальними і міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в
системі об'єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні),
другі визначаються місцем індивіда в системі міжособистісних відносин (лідер,
друг, суперник і ін.). Підбір ролей у грі повинний здійснюватися таким чином,
щоб формувати в школярів активну життєву позицію, кращі людські якості
особистості.
Другий компонент рольової гри - вихідна
ситуація.
Вона виступає як спосіб її організації.
При створенні ситуації необхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і
взаємини комунікантів.
Розрізняють наступні компоненти
ситуації:
1) суб'єкт;
2) об'єкт (предмет розмови);
3) відношення суб'єкта до предмета
розмови, умови мовленнєвого акта.
Третій компонент рольової гри - рольові
дії, що виконують учні, граючи визначену роль.
Рольові дії як різновид ігрових дій
органічно зв'язані з характером ролі і включають вербальні і невербальні дії,
використання бутафорії.
Як показують результати навчання,
застосування рольової гри на уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у
мовленні учнів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей,
ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному
3.5. Етапи
рольової гри
3.5.1. Підготовка до рольової гри
Вчитель найчастіше проводить рольову
гру на завершальному етапі роботи над темою при закріпленні мовних навичок і
умінь. Однак, підготовка до гри здійснюється завчасно, із самого початку
вивчення теми. У ході роботи по підготовці до рольової гри програються мікроситуації,
невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже часто підготовка починається з
вступної бесіди.
Продумуючи рольову гру, вчитель повинен
враховувати наступні її
1. Ситуація повинна бути найбільш
наближеної до життя. У ситуації необхідно дати зведення про соціальні взаємини
партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні).
2. Ролі, обрані учнями, повинні
найбільшою мірою підходити даної ситуації.
Опис ролі дається в рольовій картці,
при цьому інформація може бути представлена детально: зведення про людину ( добрий,
чесний, ледачий і т.д. ), про його життєвий досвід, про звички, захоплення і
т.п. Однак інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому
випадку учасник гри позбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може
бути коротким, щоб учень міг "додумати” образ персонажа, роль якого він
буде виконувати. Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль
3. Учасники рольової гри повинні
враховувати наявність різних рольових цілей
( якщо касир продає квиток покупцю, то
покупець не тільки купує квиток, але і запитує необхідну інформацію, а також
відраховує гроші, довідується про багаж і т.д. ).
4. Учасники рольової гри не повинні
діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки одного повинні викликати
відповідну реакцію іншого, а за реакцією слідує дія партнера.
5. Наявність загальної мети у всього
колективу.
6. Учасники гри приходять до власного
рішення, підказаного ситуацією і думками самого учня.
7. Наявність системи групового й
індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен учасник гри, в
залежності від виконання заданої ролі, оцінюється або експертом з числа самих
учасників, або ж викладачем.
8. Створення доброзичливої атмосфери.
9. Учитель повинний намагатися
передбачати можливі типові помилки учнів у ході рольової гри, і попередити їх,
продумавши попередні вправи на використання визначених граматичних структур,
лексичних одиниць, що обов'язково будуть використовуватися в рольовій грі.
Учителю, що включив рольову гру в
практику своєї роботи, варто віддати перевагу таким видам роботи, як діалоги (
драматизація, подання нового матеріалу у формі мікродіалогів ), зображення
(один учасник за допомогою жестів зображує яке-небудь слово, вираження чи дію,
а інші повинні угадати і прокоментувати його дії).
Підготовка до гри може тривати від
декількох уроків (з моменту роздачі карток з ролями), до декількох тижнів, у
залежності від рівня підготовки учнів.
3.5.3.Обговорення рольової гри. Аналіз
помилок учнів
Недоцільно проводити аналіз помилок
відразу по закінченні гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення,
з'ясувати, що учні вважають удалим, а що - ні.
Обговорюючи проведену гру, оцінюючи
участь у ній школярів, учителю варто бути дуже тактовним, особливо при оцінці
результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників
неминуче приведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів
гри з удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.
Помилки є невід'ємною частиною процесу
навчання мові, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє
навчанню, ніж стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні
стають більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже
важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому
були допущені помилки, написати їх на дошці і супроводити їх коррективними
вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацьовуванню правильного варіанта
самими учнями.
3.6.Класифікація ролей. Форми
проведення рольових ігор.
ролі класифікуються на:
1. Статусні ролі, що не мають
особистісних характеристик і діють в стандартних ситуаціях повсякденного життя
( наприклад, професійна
роль );
2. Позиційні ролі: звичайно кодовані
правилами, що визначають деяку позицію в суспільстві, зокрема, сімейний стан,
стать, вік, особисті якості.
Наприклад: "На вулиці холодно, йде
сніг, а шестикласниця Ганна збирається йти погуляти без теплого шарфа і
рукавичок. Члени родини (дідусь, старший брат і батьки) намагаються переконати
дівчинку одягтися тепліше”;
3. Ситуативні ролі, представлені у виді
фіксованих стандартів поводження і діяльності, для програвання яких досить бути
короткочасним учасником ситуації спілкування: роль гостя, туриста, пішохода та
інші
Рольова гра може зображувати
елементарний комунікативний акт (покупка, поздоровлення, знайомство) і складний
комунікативний акт, що складається із серії елементарних актів (вибір маршруту
подорожі у бюро подорожей, у залізничній касі)
Найбільш розповсюджені форми рольових
ігор: презентація, інтерв'ю, заочна подорож, прес-конференція, круглий стіл,
телеміст, екскурсія, казка, репортаж, клуб по інтересах
